Громадський сайт села Козачі Лагері Олешківського району
Реєстрація |  Увійти
Авторизація

Децентралізація або впустили вовка в кошару.

Децентралізація або впустили вовка в кошару.

УКРАЇНЦЯМ на роду написано бути самоврядною нацією. З давніх-давен нащі пращури ухвалювали рішення на вічах, козацьких радах, сходках. Однак цим традиціям реалізуватись у власній державі різні завойовники, потім – Російська імперія, а ще пізніше комуністичний режим. Були сподівання, що хоч у незалежній державі вони нарешті розквітнуть. Але… Дуже швидко цю нереалізовану вольницю згорнули під приводом необхідності сильної владної вертикалі, без якої, мовляв, не обійтись в період докорінних реформ, а також задля збереження унітарної держави. Навчили колишніх партфункціонерів сучасній риториці – і справу зроблено. Словом, підмарафетили стрижень тоталітаризму і він знову запрацював. Ну дуже він був звичайний і зручний для всіх президентів: підняв слухавку – і вже внизу беруть під козирок. А тому попри всі революції ту іржаву залізяку ніхто й досі не може висмикнути з тіла нашої держави.

    Проте те, що зручно для президентів, є погибеллю для самоврядування. А тому його реформа навідь не назріла, а перезріла. І належить вона до таких же суспільно важливих, як і земельна. Отже, й підходи мають бути КОМПЛЕКСНИМИ!

    Реформа самоврядування повина відштовхуватись від ліквідації адміністрацій та передачі громадам того, що їм належить за Конституцією – повноважень та більшості джерел доходів. Причому без усяких умов. Оце і стало б міною під тоталітарну систему управління.

    Нащі ж реформатори поставили все з ніг на голову. Уявіть собі: здійснення децентралізації доручили отій вертикалі! Це все одно, що вовка впустили в кошару. А вона, та вертикаль, одразу ж увімкнула механізм самозахисту. Більшість райдержадміністрацій почали працювати на збереження своєї влади в межах районів. У хід пішли аргументи на кшталт сумнозвісної «кузькиної матері» та шантаж: «об єднаєтеся – матимете грощі», або «якщо всі села не увійдуть в об єднану громаду в межах колишнього району, то закриється лікарня, школа та ще щось». Проте чиновники «забувають» казати людям, що у разі невходження якоїсь громади в об єднану, між ними укладаються угоди на утримання того чи іншого соціального закладу. Прикметно, що громади міст і селищ міського типу, навколо яких збираються утворювати територіальні мегооб єднання, не залучені до цього процесу, їхньої згоди ніхто не питає. Вони з якогось дива мають підкоритися волі РДА та районих рад. То яка ж це децентралізація, якщо влада, замість того щоб розподілити між багатьма громадами, знов зосереджується в одному місці?

    Між децентралізацією і об єднанням громад чомусь поставлено знак рівності. Реформатори застосовують принцип: чим більше громад увійде до об єднання, тим воно буде фінансово ефективнішим. Цей розрахунок проводився із наявних ресурсів сільських рад. Звичайно,зараз вони мають копійки. Якщо стулити їх докупи, і справді вийде гривня, якщо її розподілити - знову копійки. Села залишаться такими ж злиденними. Ніхто й не подумав про те, щоб збільшити число їхніх фінансових джерел. За розрахунками головного наукового співробітника ННЦ «Інститут аграрноїекономики» доктор економічних наук Володимира Дієсперова, 3-4 тис.га землі, якими володіють селяни певного населеного пункту, є достатньою економічною базою для розвидку громади. Вона зможе утримувати школу, дитсадок, заклад культури. Але для цього потрібно докоріно реформувати податкову систему, створити умови для розвитку на селі дрібного аграрного бізнесу. Завдяки цьому люди залишатимуться в селі, зростатиме народжуваність. А воно нинішнім можновладцям та їхнім заокеанським диригентам треба? Вигідніше ж загорнути українське село бульдозерами та засіяти вивільнені землі генетично модифікованими кукурудзою та соєю.

    Найближчим часом Верховна Рада планує нарешті розглянути проект закону №4355, згідно з яким громадам мають повернути право розпоряджатися своїми ж землями. Та навіть якщо депутати його ухвалять, об єднаним громадам це мало чим зарадить. Адже села, які об єдналися в них, одразу ж утратять це право, бо воно перейде до центру, якому вони делегують свої повноваження. Отже, все залишиться так, як і було.

    Учасники круглих столів буквально волають до уряду, щоб зупинив це божевілля. Цілком очевидно, що так звана децентралізація – продовження війни з нашим народом, розпочатої ще у 1929-му насадженням колективізації. Націю рубають під корінь. А тому нагадую українським патріотам: фронт пролягає не лише на сході, а й через українське село. Якщо його не буде, не буде й держави.

 

     (С.В.2016.6.ХІІ.№106 з матеріалів статті Олександра Карпенко)

 

Оцініть статтю: 
+3
Знайшли друкарську помилку в тексті? Виділіть текст і натисніть Ctrl+Enter

вологість:

тиск:

вітер:


Розповідь Михайла Саакашвілі
236 | Дата: 24 лютого 2018, 21:34
Зрадники завили.....
1805 | Дата: 8 травня 2016, 15:15
Ассоциативные эссе с картинками
4111 | Дата: 24 серпня 2016, 21:31
Автор:
ОПРОВЕРЖЕНИЕ
1517 | Дата: 3 лютого 2016, 15:21
Автор:Олена Борисівна Кудас